Бездушно впускаю тебе в темні подвір'я свого серця
Бережно ховаю усі секрети під сотні замківі опускаю на дно
Ти зайдеш..не сказавши ні слова і закриєш дверця
а я уже не втечу від тебе..через зачинене вікно.

ми присядемо тихенько в куточку
ти мовчиш..я мовчу..
ти бурмочеш,сльози впадуть на сорочку
а я як хворий на тебе кричу

ти вибач мене,найдорожча,кохана
я сам не знаю що творю всі ці дні
ти для мене така рідна й жадана
задурили розумум думки дурні

я не хочу тікати від тебе
і в обіймах буду завжди
та на душі щось шребе
я не відчуваю в собі доброти

поможи піднятись,благаю
не кидай мене з бідою в собі
я покажу дорогу до раю
бачу світло лише у тобі

Дякую за те що була поруч
і підтримка твоя при мені
готую подарунок власноруч
ми ніколи не будем самі

Відкриваю перед тобою свою душу
віддаю ключі від усіх замків
після шторму я вийду на сушу
і проживем не один десяток років!

Ярик Дубина