У РІДНОМУ КРАЇ
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов'ї.
І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні,
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.
М. Бакая
Батьківщина. Богдан-Ігор Антонич
«Що це є Батьківщина?» - раз питалась Оля,
а батько радо відповів на це дитині:
а батько радо відповів на це дитині:
«Знай, Батьківщина - це ріка, що серед поля,
поза селом, ген, попід лісом, тихо плине,
це в саді нашому дерева, зілля, квіти,
це на ланах пшениця золотокоса,
це той, що віє з піль, пахучий теплий вітер,
це на левадах скошена трава в покосах,
це наші всі пісні і молитви щоденні,
це рідна мова - скарб, якого ти не згубиш,
це небо, синє вдень, а серед ночі темне,
це, моя Олю, все, що ти так щиро любиш».
поза селом, ген, попід лісом, тихо плине,
це в саді нашому дерева, зілля, квіти,
це на ланах пшениця золотокоса,
це той, що віє з піль, пахучий теплий вітер,
це на левадах скошена трава в покосах,
це наші всі пісні і молитви щоденні,
це рідна мова - скарб, якого ти не згубиш,
це небо, синє вдень, а серед ночі темне,
це, моя Олю, все, що ти так щиро любиш».
16 і 27 березня 1933 (За Вл. Белзою, польським
поетом)
поетом)
Моя країна – Україна. Ганна Чубач
Моя країна – Україна,
Сонячна держава.
І дорослому, й дитині
Жити в ній – цікаво.
Сонячна держава.
І дорослому, й дитині
Жити в ній – цікаво.
Щовесни сади квітують,
Солов’ї співають.
У країну Україну
Гості приїжджають:
Солов’ї співають.
У країну Україну
Гості приїжджають:
Із Америки, з Кавказу.
З Праги і Варшави.
Бо в країні Україні
Гостювать – цікаво.
З Праги і Варшави.
Бо в країні Україні
Гостювать – цікаво.
У столиці – світлі лиця.
В селах – щирі люди.
Я за тебе, Батьківщино,
Завжди горда буду!
В селах – щирі люди.
Я за тебе, Батьківщино,
Завжди горда буду!
Батьківщина. Микола Бурукин
Я часто думаю про те,
Що є одна земля,
Де виросли батьки,
Де виріс ти і я.
Що є одна земля,
Де виросли батьки,
Де виріс ти і я.
Це та земля, де вперше полюбив,
Де смуток очі радісні залив...
Там мати лагідно співала колискові,
Я через них пізнав світи казкові.
Там батько, посміхаючись мені
Розповідав історії смішні.
Де смуток очі радісні залив...
Там мати лагідно співала колискові,
Я через них пізнав світи казкові.
Там батько, посміхаючись мені
Розповідав історії смішні.
Ти ненька наша, рідна Україно,
Нема на світі ріднішої країни,
Ніж ти одна: безмежна і квітуча,
Людьми багата, горда і співуча.
Нема на світі ріднішої країни,
Ніж ти одна: безмежна і квітуча,
Людьми багата, горда і співуча.
Я українець і я горджусь собою,
Одним майбутнім зв’язаний з тобою.
Майбутнім світлим, бер розбрату й горя,
Де люди будуть дружніми аж від Карпат до моря.
Одним майбутнім зв’язаний з тобою.
Майбутнім світлим, бер розбрату й горя,
Де люди будуть дружніми аж від Карпат до моря.
І якщо кожен з нас повірить хоч на мить,
І в серці іскорка любові не догорить
Я знаю, буде користь Україні -
Близькій душі і серцю Батьківщині!
І в серці іскорка любові не догорить
Я знаю, буде користь Україні -
Близькій душі і серцю Батьківщині!
Комментариев нет:
Отправить комментарий