понедельник, 29 февраля 2016 г.

Листок та ручка і безсонна ніч.
Не буде більше тих розмов віч-на-віч 
Не буде поцілунків і обійм 
Й не назову тебе своїм .

Не буде вже того часу
Не заплету я нашій донечці косу
І не народжу тобі я сина
Вибач ,але і я у цьому винна .

Прошу пробачення за все
Але надіюся , що з часом біль мине
Під шкірою ще б'ється пульс,
Але я більше не повернусь.

© Альона Калініченко


Комментариев нет:

Отправить комментарий