Якщо ти будеш жити як вони,
То постраждає доля від війни,
А я так хочу! Бо це доля моя!
Нехай навіть двері в рай відкрива.

Не можу сидіти дивитись здалля,
Це ж моя рідна квітуча земля,
Це не наша війна! Не наша земля!
Але це неправда, хлопчина все пригада.

Кричать це і друзі і мати рида,
Масові сльози і крик за життя,
Помолиться двічі і сум весь скида,
Він їде боротись, на смерть за ваше життя.

Юний хлопчина поїхав від нас,
Скільки хлопчин покинуло Вас?
Якби кожна родина послала дитя,
Ми б разом спинили ворога.

Нехай нам не бачити рідних дівчат,
Нехай не гуляти тихенько в ночі,
Ми вже не повернем хоробрих хлопчат,
Але все ще ми раді, що всі ви живі.

У всіх нас у сердці турбота живе,
За всю Україну, за рідних, за дитя ще мале,
Ціною своїх мрій, і власного життя,
Рятуєм тебе "безтурботне дитя".

Нехай нам там сумно і всіх накриває журба,
Живи так як треба, невтрачай ти буття,
Рости лиш хоробре, патріотичне дитя,
І пам'ятай, за твою волю ми поклали життя.

Сергей Мачульский